На гордість Україні діточки ростуть, та слово Кобзареве у майбуття несуть

      Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов’ю… У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого. У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі? Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не має змоги розвинути свій талант художника…

     Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас, і щороку новим, неповторним.

     Він – невмируща слава українського народу. Як весна оновлює природу, так і поезія Тараса Шевченка оновлює наші серця, вчить бути милосердними і любити свою Україну.

      З нагоди вшанування пам’яті Великого Кобзаря, учням  9 «Б» класу

  гімназії ім. Т. Г. Шевченка бібліотекарі провели літературну годину

 «На гордість Україні діточки ростуть, та слово Кобзареве у майбуття несуть».

    Школярі продемонстрували хороші знання творів Кобзаря, сторінок його життя, а також переглянули відео - презентацію про життя і творчість поета «Шевченко – наш. Він для усіх століть». 

     Ми знаємо, що Шевченко прожив лише 47 років.  24 з них провів у кріпацькому рабстві, 10 років - у тюрмах та на засланні, решту майже постійно знаходився під недремним жандармським оком, воював із нестатками і нуждою та самотністю, помирав у казенній комірчині, не здійснивши навіть природної людської мрії про сімейний затишок у власному куточку. Але палке серце поета не раз наповнювалось великим вогнем любові. Без неї життя Шевченка було б зовсім тяжким. 

    Незважаючи на особисті невдачі, вірші Тараса Григоровича завжди  мали особливе звучання. Поезії з "Кобзаря" - це справжні пісні. Мелодичні, співучі, вони одразу знайшли дорогу до серця простих людей. На заході за допомогою комп’ютера, демонструвалися музичні кліпи та пісні на вірші Тараса Григоровича Шевченка у виконання сучасних співаків. 

     Але не менш багата і цікава творчість Шевченка - художника. Природа щедро наділила поета великим талантом. Мистецька спадщина Шевченка нараховує близько 1200 робіт. Творчість Тараса Шевченка давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу.

      Шевченко - це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у чому черпають сили і надії.

    У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі. І серед цих заповітів перший і останній:

    Свою Україну любіть,

    Любіть її ...

    Во врем'я люте,

    В останню тяжкую минуту

    За неї господа моліть.