Ось
перед нами на столі
Портрет
стоїть у рамі.
Він
всім знайомий -
І
мені, і татусю, і мамі.
З
портрета дивиться на нас
Вкраїнка
– поетеса.
Це
– гордість нашої землі
Нескорена,
незламна Леся!
Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 15 лютого 1871
року у місті Новоград-Волинському на Волині (нині Житомирська область). Про
Лесю Українку як письменницю, поетесу, яка тридцять років боролося з тяжкою
хворобою – туберкульозом кісток, знає кожен.
Ще малою вона зацікавилася літературою та історією. ЇЇ мати,
відома письменниця Олена Косач, і сама писала під псевдонімом Олена Пчілка.
Вона і дала доньці символічне ім’я – Леся Українка.
У
9 років Леся написала перший свій вірш, а вірш тринадцятирічної поетеси
надрукував львівський журнал «Зоря». Саме тоді з’явився її перший псевдонім
1884 року – Леся Українка. Леся написала близько 270 віршів, не рахуючи поем,
віршованих драматичних творів та перекладів.
Юна
Леся підготувала посібник з історії стародавнього світу для молодших братів і
сестер. Вона захоплено вивчала іноземні мови, перекладала, зокрема вірші
улюбленого німецького поета Гайнріха Гайне. Ще вона дуже добре грала на
фортепіано, яке було її вірним другом, любила музику, але грати з-за хвороби
більше не могла. Так з’явився вірш «До фортепіано», сповнений болю і жалю.
Потребуючи
довгого кліматичного лікування, від 20 років Леся Українка багато подорожувала.
Неодноразово була на Галичині та на Буковині, де зустрічалася із визначними
західноукраїнськими діячами. Майже рік жила у дядька Михайла Драгоманова у
Софії.
Михайло
Павлик , письменник і громадський діяч, казав після однієї зустрічі із нею у
Львові 1891 році, що Леся просто приголомшила його своєю освіченістю й тонким
розумом. Для свого віку вона виявилася геніальною жінкою. Він довго з нею розмовляв
і в кожному її слові бачив розум і глибоке розуміння поезії, науки і життя. А
тоді Лесі Українці було лише двадцять років!
Леся
Українка ввійшла у світ культури,
виправдала своє ім’я та зробила його національним символом!
Немає коментарів:
Дописати коментар