"Зелена весна"

     Назву «травень» в Україні останній місяць весни отримав у ХХ столітті. Назва походить від слова трава. До цього (за візантійською традицією) він звався «май» — від імені давньоримської богині весни Майї.  Ще цей місяць має інші назви – пісенник та місяць – громовик. Вони повністю відповідають  своєму призначенню. Всюди: в лісах, на полях та біля обійсть – розливаються солов’їні трелі, чудернацькі посвисти шпаків, безтурботне кування зозуль. Нерідко в цей час можна почути й лункі розряди грому. А ще звуть його – травник.  Ще язичники вважали, що лише травневі лікарські рослини мають чудодійні лікувальні властивості.

     Наші прабабусі казали: «У травні і пень зацвітає». Травень ліси одягає – в гості літечка чекає. Щоправда у травні буває ще кілька холодних днів: коли черемха цвіте, коли дуб цвіте, та коли вишні цвітуть. З нетерпінням чекали кування зозулі, бо ж коли зозуля закувала, то своїм кукуванням мороз одігнала. Якщо в травні дощ починається крупними краплями, то він ненадовго. Перед травневим дощем квіти кульбаби стуляються. Соковито духмяна м’ята пронизує своїми пахощами обійстя, це також до дощу. Хоча коли ластівки літають високо, то це на хорошу погожу погоду. Адже перед дощем комахи спускаються низько, тож ластівки які ширяють над димарями біленьких хат є передвісниками дощу.

     Травень вважається одним з найпоетичніших місяців. Він мовби нагадує нам: поспішайте намилуватися красою весняного дивоцвіту, бо вона недовго тривка й скороминуча. І це так, адже травнем завершується найкраща пора – весна.