4 грудня - Введення у храм Пресвятої Діви Марії

       За переказами, батьки Пресвятої Богородиці, святі Йоаким та Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть його на службу Богові в Єрусалимський храм. Господь вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели дитину до храму та віддали в руки первосвященика Захарії, батька святого Івана Предтечі. Там Пресвята Богородиця перебувала аж до заручин зі святим Йосифом.

      Введення належить до дванадцяти великих празників. Він має один день перед - і чотири дні посвяття. Про нього є згадки від V ст., але аж через кількасот років він став загальнопоширеним по всьому Сході.

     У календарному циклі українського народу це свято, яке також називають Третьою Пречистою, замикає осінній сезон і починає зимовий. У цей час в Україні вже зазвичай випав сніг, тому кажуть: «Третя Пречиста снігом покриває».

      Початок нового господарського року у введенських повір’ях виступає чітко: до Введення можна копати землю лопатою, від Введення до Благовіщення не можна, бо земля спочиває та на літо сили набирає, тож жінки запасалися глиною до Введення.

    У Третю Пречисту, чи Уведений, українці намагалися накликати добробут на майбутній рік.

      За народним повір’ям, як і на Різдво та Великдень, хто першим вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» — тим, хто приносить добро чи якісь негаразди на увесь новий господарський рік. Отож сусіди стримуються заходити до чужої хати на Введення зранку, щоб не було нарікань, що це саме вони принесли нещастя.