Robo-club збирає гуртківців

 

Кожного понеділка у бібліотечному просторі бібліотеки – філії №3 для дітей  збираються  діти на Гурток. Зала наповнюється дитячими голосами, а в повітрі витає дух технічного творення та співпраці. 

Robo-club збирає гуртківців, щоб вони могли засвоїти навики програмування та конструювання. 

На сьогоднішньому занятті діти зібрали робота сортувальника кольорів та провели його тестування. Всі учасники заходу отримали нові емоції та корисний досвід.

Robo-club дає чудову можливість поринути у світ робототехніки та відчути себе справжньою командою.

Альманах пам'яті "Він був солдатом, був героєм, а потім... янголом він став: Сашко Козенко" (до Дня українського добровольця)

 

14 березня – День українського добровольця. 

Їхній подвиг врятував країну. Вони пройшли пекло найтяжчих бойових операцій: Широкине, Іловайськ, Мар’їнка, Донецький аеропорт… Іменами добровольців, що віддали на фронті свої життя, називають вулиці та проспекти українських міст.  Хоч це Свято і є новим для національного календаря України (День українського добровольця відзначається в Україні з 2017 року), проте явище, якому воно присвячено, споконвіку супроводжує  український народ.  Недаремно існує народна мудрість: «Моя хата скраю – першим  ворога  зустрічаю!».  Яскрава національна риса і традиція українського народу – бути небайдужим до свого сьогодення та майбуття,  до долі своїх дітей, честі і пам’яті своїх славних батьків.  

Альманах пам’яті «Він був солдатом, був героєм, а потім… янголом він став», присвячений Олександру Козенко,  який був добровольцем у війні на Сході України, кулеметником 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь», вихованцем  козацької школи «Спас», солістом  хореографічного колективу «Авантюрин»,  оставив небайдужими користувачів бібліотеки-філії №3 для дітей.

Діти дізналися про життєвий шлях олександрійця і

  патріота своєї країни, переглянули відео.  

З Днем українського добровольця! Ставимося з повагою до наших захисників!

Що знає сучасна дитина про Колодія? Найчастіше є такий день, коли частують млинцями!

Що знає сучасна дитина про Колодія? Найчастіше є такий день, коли частують млинцями! Проте за народними традиціями, це аж тиждень, у якому кожен день має своє значення.

Якщо адаптувати їх для дитячого віку,  Колодій стане незабутнім  святом,  а в дітей з’явиться новий поштовх для творчості. 

Колодій, або ж Масниця, Сиропусний тиждень – це останній тиждень перед Великим  постом.  Це час «нагулятися про запас», це гарний привід поговорити з дітьми про циклічність у природі. Адже весняне оновлення для дитини емоційно забарвлене, вона природньо радіє змінам.

Тож залюбки разом з нами виконуватимуть завдання та братимуть участь в іграх. А млинці – досить дитяча їжа, смачна та поживна!

 

Сьогодні п’ятниця, п’ятий день Колодія – «Тещині вечори»! Готували  в цей день млинці татусі  разом з дітьми.

 

Креатив - платформа "Для мами своїми руками"

Отримувати подарунки від близьких людей завжди радісно і приємно, особливо якщо вони приурочені до свята.  Ліплення - одне з найбільш корисних творчих занять для дитячих ручок, воно розвиває дрібну моторику,  що сприяє загальному розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Напередодні Міжнародного жіночого дня бібліотекарі бібліотеки-філії №3 для дітей запропонували учням 4-Б та 4-В класів  ЗНЗ І-ІІ ст. №2 ім. М.Горького  зробити чудовий сувенір із солоного тіста. 

Діти познайомилися з історією виникнення ліплення з солоного тіста та дізналися як приготувати тісто, виготовити окремі деталі виробу, як з'єднати деталі між собою та з основою виробу, оздобити, висушити та обробити готовий виріб. 

 Цей святковий кошик стане  відмінним подарунком для сестричок, матусь та бабусь і буде довго нагадувати їм про неповторну любов. 

Інформаційне сафарі "Шлях до Лесі. Пізнаємо талановиту письменницю": до 150-річчя від дня народження

 

Ось перед нами на столі

Портрет стоїть у рамі.

Він всім знайомий  -

І мені, і татусю, і мамі.

З портрета дивиться на нас

Вкраїнка – поетеса.

Це – гордість нашої землі

Нескорена, незламна Леся!

Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилася 15 лютого 1871 року у місті Новоград-Волинському на Волині (нині Житомирська область). Про Лесю Українку як письменницю, поетесу, яка тридцять років боролося з тяжкою хворобою – туберкульозом кісток, знає кожен.

Ще малою вона зацікавилася літературою та історією. ЇЇ мати, відома письменниця Олена Косач, і сама писала під псевдонімом Олена Пчілка. Вона і дала доньці символічне ім’я – Леся Українка.

У 9 років Леся написала перший свій вірш, а вірш тринадцятирічної поетеси надрукував львівський журнал «Зоря». Саме тоді з’явився її перший псевдонім 1884 року – Леся Українка. Леся написала близько 270 віршів, не рахуючи поем, віршованих драматичних творів та перекладів.

Юна Леся підготувала посібник з історії стародавнього світу для молодших братів і сестер. Вона захоплено вивчала іноземні мови, перекладала, зокрема вірші улюбленого німецького поета Гайнріха Гайне. Ще вона дуже добре грала на фортепіано, яке було її вірним другом, любила музику, але грати з-за хвороби більше не могла. Так з’явився вірш «До фортепіано», сповнений болю і жалю.

Потребуючи довгого кліматичного лікування, від 20 років Леся Українка багато подорожувала. Неодноразово була на Галичині та на Буковині, де зустрічалася із визначними західноукраїнськими діячами. Майже рік жила у дядька Михайла Драгоманова у Софії. 

Михайло Павлик , письменник і громадський діяч, казав після однієї зустрічі із нею у Львові 1891 році, що Леся просто приголомшила його своєю освіченістю й тонким розумом. Для свого віку вона виявилася геніальною жінкою. Він довго з нею розмовляв і в кожному її слові бачив розум і глибоке розуміння поезії, науки і життя. А тоді Лесі Українці було лише двадцять років!

Леся Українка ввійшла  у світ культури, виправдала своє ім’я та зробила його національним символом!

Мовний розсип "І зачаровує серця пісенна українська мова"

 

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова,

Українська рідна мова!

                                                                                      

21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Для кожної людини її рідна мова  -  найдорожча. Вона у співі вітру,  у щебетанні птахів, мелодіях весняних вод…

Юні шанувальники рідного слова зібралися в бібліотеці-філії №3 для дітей на  мовний розсип «І зачаровує серця пісенна українська мова».

Дітлахи здійснили невеличкий екскурс в історію української мови, з захватом прослухали фольклорну хвилинку, а потім вся увага була прикута до перемоги в різноманітних конкурсах: складали прислів’я,  декламували вірші.

І головне – звучала щира, рідна, казкова, барвиста українська мова у віршах та відповідях. 

 

 

"Do Something Day, або День добра" позитив-кадр

 

 «Доброта це те, що може побачити сліпий і почути глухий»

                                                                       Марк Твен

17 лютого  -  День спонтанного прояву доброти!  Творити добрі  справи – неймовірно  просто, добро не вимірюється грошима, часом…  Головне творити добро!

 

"Кохання в книзі й на екрані" (до Дня Святого Валентина)

 

Бібліотека-філія №3 для дітей завжди радо зустрічає своїх користувачів! І найромантичніший день лютого – не виняток!   Завітавши сьогодні на свято всіх закоханих, маленькі користувачі отримали гарний настрій, позитивні емоції та приємні маленькі дрібнички. 

Діти дізналися про історію виникнення свята закоханих, помандрували країною любові та взяли участь у романтичній вікторині «Кохання  в книжці й на екрані».

Про любов і дружбу маленьким користувачам  розказали герої книжок «Попелюшка», «Спляча красуня», «Рапунцель» , «Красуня і Чудовисько», «Бременські музиканти», «Ромео і Джульєтта».