Свято Маланки – Щедрий Вечір, і Василя – старий Новий рік

         Вечір 13 січня (Маланки) в народі звався Щедрим або Багатим, і окрім святкової родинної вечері, обов’язковим його атрибутом було щедрування та колядування по хатах, обряди «Коза», «Маланка та Василь», веселі гуляння, віншування та побажання на добро, на щастя, на многії літа. А вдосвіта на 14 січня (Святого Василя) кожен господар чекав до хати засівальників, котрі, посіваючи зерно і примовляючи якнайкращих віншувань врожаїв, прибутку та добробуту, приносили в хату щастя і достаток на цілий рік.

         На переддень Нового року припадало свято Маланки, а це означало, що хлопці шукали у коморах кожухи, жіночі спідниці і маски тварин, аби ввечері влаштувати у селі справжній український карнавал.

         Господині тим часом порались біля печі, бо до заходу сонця їм потрібно було приготувати святкову вечерю, яку ще називали щедрою. Чого тільки не було на столі: і ковбаси, і холодець, і шинка, і вареники з сиром. Їх до речі мала бути така гірка, щоб батько за нею навіть дітей своїх не міг побачити.

         Обов'язково слід було насмажити млинців. У процесі господині примовляли: "Щоб усе так росло в Новому році, як млинці на дріжджах".

Як тільки стіл був накритий, жінки особливо ретельно чепурили піч, бо вважалось що напередодні Нового року вона "танцює". Ніхто у цю ніч на ній не спить, більше того, навіть нічого у неї не кладуть, бо тяжко їй танцювати.

Сім'я сідала до багато столу і чекала коли нарешті у двері постукають Маланка з Козою, Ведмедем, Журавлем і циганом.

         За цими гуляннями можна було не помітити, як наступав Новий рік, тобто 14 січня. Цього дня українці відзначали день святого Василія і з самого ранку в кожній хаті чекали молодих посівальників. Ті понапихавши зерна у кишені та рукавиці, змагались, хто перший засіє господарям щастя. Не рекомендували сіяти горох, бо це до сліз, і гречку, бо заведуться блохи. Але найгірше, якщо першою до хати заходила жінка – це віщувало нещастя.

         А далі знову за новорічний стіл: тут важливими були три страви: по-перше щось зі свинини, бо Святий Василь був їхнім покровителем, далі страва із зайця — щоб в новому році бути спритними, а ще з півня, щоб бути легкими, як птах.

        

                                                        Щедрий вечір, добрий вечір,

                                                                 Добрим людям на здоров'я.

                                                                 А пан, як господар.

                                                                 Господиня, як калина.

                                                                 А діточки, як квіточки.

                                                                 Щедрий вечір, добрий вечір,

                                                                 Добрим людям на здоров'я!

   

З Різдвом Христовим

Святкування Різдва в Україні

      На Україні підготовка до Різдва починається 2 січня. До приходу Різдва на Україні люди намагаються впоратися з усією важливою роботою. До Різдвяних свят господині ретельно прибирають будинок, застилають нові скатертини, намагаються зробити обновки. З 4 січня українці заготовлюють усі необхідні продукти для приготування святкової різдвяної вечері. За традицією, на Святвечір (Різдво) готують 12 пісних страв.

      Традиційно 12 страв готується тому, що вважається, що впродовж року місяць "обходить" 12 разів землю. Кожному місяцю українці присвячують по одній страві. З 12 традиційних різдвяних страв нині готують: кутю (варену пшеницю, до якої додають мак, мед, родзинки, волоські горіхи), узвар (відвар з сушених фруктів: груш, яблук, слив, вишні), гречану або пшоняну кашу, квасолю, варений горох, гриби, пісні пироги з капустою або ягодами, вареники, голубці з рисової каші в капустяному листі, а також коржі з маком, капусняк (борщ з капусти, який заправляють пшоном і соняшниковою олією) і так далі. Особлива увага приділяється приготуванню куті. Вона, як і узвар готується першою. На передодні Різдва - 6 січня, удосвіта виставляють святкову пшеничну кашу на вікна і стіл. Кутя, як правило, займає найпочесніше місце у будинку.

     За звичаєм, кожен член сім'ї в різдвяний вечір має бути удома. Для родичів і інших відсутніх членів сім'ї ставлять на столі дві тарілки і чарки. Вважається, що під час Святої вечері в кожному будинку також є  присутніми родичі, що померли, - саме для них готують і ставлять кутю. Раніше за традицією страви вживали із загальних мисок. Зараз цієї традиції майже не зустрінеш. Після вечері, яка зазвичай триває декілька (3-4) години, кутю і інші святкові страви не прибирають із столу, а залишають для духів родичів, що померли. Для них також залишають склянку води, чистий рушник.

      Після закінчення вечері співають колядки. За звичаєм, діти носять обід до своїх хресних. Вже надвечір йдуть перші колядники (звичайно, це діти), з сумками для гостинців. Колядувати (виспівувати народні обрядові пісні) і заходити у будинок господаря  в день Різдва дозволяється тільки чоловікам, які, згідно із звичаєм, приносять у будинок благополуччя, світ, спокій. Тому господарі радісно обдаровують хлоп'ят грошима і гостинцями. Після Святої Вечері, в 2-3, іноді і о 4 годині ночі колядують дорослі. Наступного дня уся сім'я йде в церкву на урочисте Різдвяне богослужіння. Цього дня прийнято щедро пригощати гостей, а також ходити в гості до  хороших знайомих, кумів, друзів і сусідів.