«Я хочу
писати для таких читачів,
які здатні творити чудеса.
А чудеса творять діти,
коли читають книги»
Відразу після
заміжжя
Астрід
залишила
роботу,
щоб
піклуватися
про
сина
і
про
новонароджену
доньку
Карін
(1934). За
словами
письменниці,
її
перша
повість-тетралогія,
«Пеппі
Довгапанчоха» (1945) вийшла
в
світ
саме
завдяки
дочці.
Коли
дівчинка
захворіла,
їй
довелося
щовечора
розповідати
всякі
історії.
Так,
одного
разу
Карін
замовила
історію
про
Пеппі
Довгапанчоха,
ім’я
якої
вигадала
на
ходу.
Книга
мала
приголомшливий
успіх.
Домогосподарці
Астрід
відразу
ж
запропонували
роботу
в
дитячому
видавництві
і
присудили
кілька
премій.
Сьогодні
її
твори
перекладені
на
багато
мов
в
60 і
більше
країнах
світу.
Історія
про
Карлсона
також
з’явилася
завдяки
дочці,
яка
часто
розповідала
про
загадкового
чоловічка, який
залітав
у
вікно.
Крім дитячих
книг,
письменниця
іноді
створювала
романтичні
історії,
наприклад,
«Брати
Левине
Серце» (1979), а
також
дитячі
детективи
і
шахрайські
повісті
про
Еміля
з
Леннеберги.
Астрід
Ліндгрен
стала
першою
дитячою
письменницею
у
своїй
країні,
що
отримала
премію
за
досягнення
в
галузі
літератури.
Найбільший
творчий
розквіт
письменниці
випав
на
1940 -1950-ті роки.
Однією
з
найкращих
робіт
Ліндгрен
була
повість - казка
про
самотніх
і
занедбаних
дітей
«Міо,
мій
міо» (1954). У
вільний
від
письменства
час,
вона
вела
різні
ток-шоу
та
вікторини
на
шведському
телебаченні
та
радіо.
Померла видатна письменниця 28 січня 2002 року в Стокгольмі.
Твори А. Ліндгрен
«Пеппі Довгапанчоха»
Дівчинка, для якої затісні будь-які рамки, —
фантазерка, бунтарка, жартівниця. Неймовірно сильна. Неймовірно щедра. І…
трішечки самотня. Хочеш подружити з нею? Тоді розгорни мерщій книжку уславленої шведської письменниці Астрід Ліндґрен і поринь у пригоди Пеппі Довгапанчохи —
доньки капітана, який став найсправжнісіньким королем.
«Малий та Карлсон, що живе на даху»
«Малий та Карлсон, що живе на даху»
Цю повість видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен уже давно розібрано на цитати і, мабуть, не знайти читача, який не любив би Карлсона, що живе на даху, та не заздрив Малому, котрий має такого друга. І вже напевне можна позаздрити тому, хто вперше прочитає захопливу й веселу книжку про дружбу «до міри затовстого»
чоловічка з пропелером і звичайного восьмирічного хлопчика.
«Домовичок Нільс
Карлсон»
Той, хто бодай раз прочитає про симпатичного домовичка Нільса Карлсона, летючого пана Лільонкваста, невгамовну ляльку Мірабель, що виросла із зернятка на городі, великодушну Веселу Зозульку чи дізнається про зворушливу таємницю сестри-близнючки, ніколи вже не зійде з дороги, яка веде у світ прекрасної доброї казки.
«Пригоди Еміля з
Льонеберґи»
У Швеції живе веселий хлопчик-пустун з голубими очима на ймення Еміль. Він завжди потрапляє в якусь халепу. Ну кому спаде на гадку вилити тісто татові на голову, підпалити перо на капелюсі дружини пастора й нагодувати півня та поросятко п’яними вишнями? Усе це він, невгамовний Еміль з Льонеберґи…
«Міо, мій Міо»
В одній із найзнаменитіших повістей класика шведської та світової літератури Астрід Ліндґрен розповідається про дивовижні пригоди юного героя —
хлопчика Міо, про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като, про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди, перемагає. За мотивами повісті знято знаменитий однойменний фільм (1987).
«Роня, дочка
розбійника»
Астрід Ліндґрен поселила в лісі розбійників незвичайних мешканців: тут живе захопливе протистояння між двома таборами та їх ватажками, зворушлива історія кохання їхніх дітей та неймовірні природні катаклізми. Блискавиця розколола замок розбійників навпіл і поклала початок протистоянню між ватажками Матісом та Боркою. Але, як це часто буває на війні, на противагу ворожнечі постає любов. Роня та Бірк у відчаї: через ворогування їхніх батьків їм більше не можна бачитися. Понад те, донька ватажка Матіса зовсім не схожа на разбійника-батька. Що підкажуть Роні її вроджені справедливість і доброта, і на що здатен заради дружби Бірк?
«Лотта з Бешкетної
вулиці»
Лотта —
найменша донечка в родині Німанів. Вона ще не ходить до школи, тож може втнути таке, чого старші діти вже не роблять. Скажімо, може вибігти на дощ, щоб краще рости, може розпустити тітоньці Берґ недоплетеного светра, може перетворити велику рожеву свинку на ведмедика Бурмила, може вживати мало не лайливі слова, може безстрашно податися з дому (щоправда, зовсім недалечко). Але найбільше за все Лотта не любить самоти, тому з нею весело й цікаво.
Одна з найщемливіших повістей уславленої шведської дитячої письменниці Астрід Ліндґрен «Брати Лев’яче Серце»
оповідає про любов і доброту, над якими не владна навіть смерть. Ні підступний зрадник, ні жорстокий тиран, ні жахливий дракон, яких зустріли на своєму шляху в країні Нанґіялі два брати, не здатні розлучити їх.
Немає коментарів:
Дописати коментар