Запалила
свічку, запалила,
Щоби
більше лихо не ходило,
Хай
палає свічка світлом білим,
Щоб
в бабусі серце не боліло…
Щоби
більше не прийшло те горе,
Хай
горять свічки Голодомору.
Чуєш
– душі аж до неба кличуть!
Хай
горять вогненні білі свічі!
Кожен
народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору
1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас. Кажуть, що
час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором
1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей
відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя. З метою
виховання поваги до історичного минулого України, рідного народу та вшанування
пам’яті жертв того страшного лихоліття працівниками бібліотеки - філії №3 для дітей була
проведена година жалоби « Свічка палала
в скорботі». Під час якого учні перегорнули сумні сторінки історії України, на
карті України наклеїли квітки незабудки, на яких кривавим і чорним вписані
слова «голод», «голодомор». Запалили свічку
та хвилиною мовчання вшанували пам’ять померлих 1932-1933 років.
Немає коментарів:
Дописати коментар