четвер, 1 лютого 2018 р.

«Місяць лютий вітрами дує, на воді з льоду мости будує»


Місяць лютий на гостину
Кличе всю свою родину.
Та родина не мала,
Суне й суне без числа.
Морозища, морозенки
І великі, і маленькі,
Завірюхи клаповухі,
І сніжинки-балеринки,
І вітренко, і вітрисько
Вже вони близенько-близько.
Ще до ночі в темнім борі
Вся родина буде в зборі.
Запита родину Лютий,
Чи то кожний добре взутий?
Геть у танець!.. і зі сну
Збудять танцями весну.
                                                                            (Оксана Сенатович)


     Назва «лютий» закріпилася за місяцем в середині минулого століття. Хоча другий місяць року і є найкоротшим серед зимових місяців, але він найпримхливіший.
     Справа в тім, що зима силкується втримати свої права, нагадуючи про себе частими завірюхами, снігопадами та морозами. Під цю пору селяни вже готувалися до весни лагодили транспорт, вивозили на поля добрива, підготовляли посівний матеріал. Відтак з лютим повязано чимало прикмет і завбачень. 
     Люди ретельно стежили за поведінкою погоди, аби передбачити, якими мають бути весна й літо. Адже в лютому сонце повертає на літо. День уже помітно збільшується. Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв
     Більшість їх характеризує сувору і вередливу вдачу місяця «сніжень», «лютий», «крутень», «зимобор», «бокогрій», «криводоріг», «межень» (тобто той, що межує з весною), «казибрід», «казидорога» (від слова казитися»).


Немає коментарів:

Дописати коментар