пʼятниця, 31 серпня 2018 р.

Вересень - початок осені


Вересень
Прохолодні ночі, ранки.
Спека вже не дошкуля.
Лист березовий, пожовклий
в танці першому кружля. 
Відчинила двері школа.
Осінь ходить по землі.
І готуються піднятись
вже у небо журавлі.
                       Лідія Кир′яненко

"Постукав вересень у двері"


     Друзі, чи замислювався ви над тим, чому вересень так називається? Ні? Саме час дізнатися! Сьогодні ми розповімо вам, звідки походить назва першого гінця осені та як називають вересень за рубежем. Обіцяємо  здивувати!
Якщо дні стали коротшими, за вікном накрапає дощик, а з дерев облітає перше жовте листя, будь певен — у гості завітав дев’ятий місяць року — вересень. А чи знаєте ви, чому його так назвали?
     Чому вересень назвали вереснем?
     Назва дев’ятого місяця року пов’язана з вересом — вічнозеленою рослиною, широко розповсюдженою на Поліссі. Пахучі суцвіття вересу розпускаються в серпні й цвітуть аж до кінця жовтня. Проте найпишніше рожево - бузкові квіти вкривають піщані пагорби, торф’яники та соснові бори саме у вересні.

Як називають вересень в інших країнах?
     Так, як і українці, назву першого місяця осені тісно пов’язують з вересом і наші сусіди - слов’яни. Білоруси називають його «верасєнь», поляки — «вжесєнь». У перекладі з латинської мови вересень означає «місяць цвітіння вересу», а з литовської — «місяць вересу».
    Та більшість європейських народів використовують латинську назву «септембер», що в перекладі означає «сьомий». Не дивно, адже ще у Древньому Римі вересень і справді був сьомим місяцем року.
    Справа у тому, що у римлян новий рік починався з березня. Тож навіть, коли літочислення змінилося з юліанського на григоріанське, назву лишили старою.
Давні назви вересня
      Сучасна назва вересня стала загальноприйнятою в нашій країні не так давно — лише на початку ХХ століття. А раніше у кожному регіоні панували свої, домашні назви. У давньоруській мові вересень офіційно називався «руєн», в народі ж його нарекли «ревуном». І не дарма, адже саме на початку осені починали ревти лосі та олені, влаштовуючи шлюбні герці.
      Схожа варіація назви вересня і досі збереглася у сербів («руян»). А в чеській мові зберігся термін «рієн» — щоправда, стосується він жовтня.
Поряд з «руєнем» активно вживалася назва «зарев». Вчені переконані, що всі ці наклички так чи інакше пов’язані з жовтим кольором, бо ж саме цієї пори починає жовтіти листя.
      У книгах часів Київської Русі зустрічається назва «вареснєць». Деякі дослідники вважають, що вона пов’язана з першими осінніми заморозками, що трапляються у вересні, та все ж ймовірніше тут йдеться про верес.
Як називають вересень у різних куточках України
     На Заході нашої держави вересень здавна називали «сівень» та «маїк», що пов’язано з масовою сівбою збіжжя і «маянням» (сходом) озимини.
     На Поліссі вересень часто називають «бабиним літом». Така назва пов’язана із роботою на полях та городах, яку цієї пори жінки закінчували та могли нарешті зітхнути з полегшенням. 
     Відома в Україні і назва «покрійний» — від свята Покрови, яке за старим стилем випадає на 1 жовтня. На той час листя вже рясно покриває землю. Не дарма кажуть, що з вересня листя на дереві не тримається.


четвер, 23 серпня 2018 р.

Відеомандрівка "Вражаюча і загадкова моя Україна"

«Є на світі моя країна,
найчарівніша, як перлина.
В моїм серці вона єдина.
Це моя Україна».

   












    Нам пощастило жити у вільній, незалежній країні – Україні. У ній  є дуже багато місць, якими по праву можна пишатися і водночас милуватися. 
    Що можна такого цікавого побачити в Україні спитаєте ви? Адже в кожній області, районах, в містах і селах  нашої неосяжної країни є надзвичайні місця, які вражають своєю красою чарівністю і загадковістю. 
    Про це можна розповідати безкінечно, але краще один раз побачити, ніж сто разів почути.  



                                                                 
 В цьому впевнелися сьогодні наші розумники та розумниці, здійснивши відео мандрівку «Вражаюча і загадкова моя Україна», яка була присвячена 27 –й  річниці незалежності України.


                  Подорожуйте Україною - їй безумовно є чим пишатися!

    












                 

середа, 22 серпня 2018 р.

"З неба і сонця наш прапор ясний"

                                                                                                                                                      

  











   Прапор, один з найбільших святинь, що символізує державність і незалежність нашої Батьківщини. Синьо - жовтий колір не випадковий. Синій колір – це колір води і ясного, чистого неба. Це символ миру. Жовтий колір – це колір вогню, жовтогарячого сонця і пшеничної ниви. Це символ достатку українського народу.
   До Дня Державного Прапора України, 22 серпня працівники бібліотеки -
 філії №3 для дітей запропонували своїм користувачам переглянути книжкову виставку «З неба і сонця наш прапор ясний». Під час перегляду бібліотекарі познайомили присутніх з історією Державного Прапора як символу країни, який є втіленням національної єдності, честі та гідності. 
  А на завершення всі присутні власними долонями створили символічний Прапор України.








вівторок, 21 серпня 2018 р.

«Наш стяг синьо – жовтий – над нивами й водами» - 23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора



 
Прапор нашої Вкраїни
Має колір жовто-синій.
І повинен кожен знати,
Як два кольори єднати: 
Синє небо – верхня смуга,
Жовте поле – нижня смуга.
Я підношу із любов’ю
Прапор ніжнокольоровий.
           Чубач Ганна

Державний прапор є символом сувернітету України. Прапор виник дуже давно, ще за язичницьких часів.
    В українців прапор дуже шанували: обов’язково захищали під час бою, наче живу людину; честь нести прапор доручалася тільки найдостойнішим воякам тощо.
    Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій  державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства.
    Державний прапор нашої Батьківщини має синьо - жовту барву. Ці кольори не випадкові. Тисячоліттями наші предки вважали їх священними. Синій колір – це колір води, без якої не було б життя, не дозрів би хліб, це колір ясного, чистого неба. Жовтий колір – це колір вогню, жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого немає життя на землі; це колір пшеничної ниви, хліба, зерна. Це символ достатку українського народу.
    Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягнення на честь нації та держави.
    Святкування Дня Державного Прапора в Україні спрямовано на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України, виховання поваги громадян до державних символів України.

неділя, 19 серпня 2018 р.

19 серпня - Яблучний Спас



Шановні користувачі!
   Вітаємо вас з Яблучним Спасом і всім серцем бажаємо медового смаку щастя у житті, соковитих і смачних яблук у кошику, звільнення душі від усього сумного і недоброго. Нехай цей день наповнить вас силами і здоров’ям, нехай Господь пошле вам всіх благ і самих чистих надій!

субота, 18 серпня 2018 р.

Святий Спас прийшов до нас!


   У самий розпал збирання врожаю, коли фрукти самі спілі й соковиті, відзначають – Яблучний спас або, як церква іменує, велике свято – Преображення Господнє. Природа в цей час дійсно перетворюється, барвисте літо йде, жовтіє листя, ночі стають холоднішими, все вказує на швидкий прихід  осені.
Серед трьох Спасів, що відзначають у серпні - Яблучний, користується особливою любов'ю у народу. Навіть не дуже побожні люди, на свято переймаються небувалою духовністю і обов'язково відвідують церкву. Він входить в число дванадцяти найважливіших церковних подій. Дата святкування Яблучного спаса завжди залишається незмінною - 19 серпня.
   В народі часто використовують і інші найменування урочистості: Перші осеніни, Другий спас, Великий спас. Свято також отримало назву - Врятував на горі, з-за давніх біблійних подій, описаних у Євангелії. Ісус Христос, обравши своїх трьох самих вірних і відданих учнів - Якова, Івана та Петра, піднявся з ними на гору Фавор, в Галілеї. Там вони щиро молилися Всевишньому.
    Раптово учні Христа провалилися в глибокий сон, позбавлений будь-яких сновидінь. Розбудило їх неймовірно яскраве світіння. Відкривши очі, здивовані учні виявили, що Ісус Христос повністю змінився. Його одяг став білосніжним і світився божественним світлом. Поруч з Христом стояли пророки Ілля та Мойсей. Почувши розповідь старців, вірні учні дізналися всю правду, що Син Божий має через 40 днів прийняти болісну смерть і потім воскреснути. Апостолам було заборонено розповідати кому - небудь про те, що трапилося, поки не станеться те, що визначено Всевишнім. Здійснивши перетворення, Ісус наочно продемонстрував, своє божественне і земне начало. В IV столітті в пам'ять про священну подію, на знаменитій горі, був побудований храм. Пізніше були споруджені ще дві церкви - католицька і православна.
   Починаючи з тої давньої, пам'ятної події і донині, християни кожен рік святкують Преображення Господнє. Знаючи, коли буде Яблучний спас у 2018 році, віруючі заздалегідь готуються до свята, суворо дотримуються посту, очищають тіло і душу. Ввечері перед святом, священики проводять більшу церковну службу. А вже вранці, проходить урочиста літургія та хресний хід.

Прикмети та повір'я на Яблучний спас 2018 
   За народним повір'ям, перше з'їдене яблуко, розповість чого чекати від долі в найближчому році. Якщо буде кислим, то попереду чекають неприємності, а ось якщо виявиться солодким, то і життя буде сповнене радості і щастя. Кисло-солодкий плід, завжди означає - міцну сім'ю, спокій і затишок в домі. Часто дівчата, з'їдаючи перше яблучко, вмокають його в мед і загадують, своє найзаповітніше бажання. Якщо помисли чисті і прохання йде від серця - загадане здійснитися. Дівчат часто порівнюють з квітучою яблунею. Тому на свято, молоді панянки, просять у дерева поділитися красою і вплітають у вінки яблучні листя.
     Існує дуже багато прикмет і повір'їв, що збереглися і до наших часів:

Дощ на Другий спас - зима буде мокрою і холодною.
Сонце і тепло в свято - обіцяє сніжну зиму, без сильних морозів.
Не можна проганяти мух, якщо сідають на руку, інакше можна сполохати щастя. Необхідно почекати поки комаха сама полетить.
Якщо при посіві пшениці, дме північний вітер, то колосся вродять великі.
Бджоли роями і почався дрібний дощ - швидко настане осінь, холодна і дощова.
На мед злітаються бджоли - до достатку в домі.
Якщо на Яблучний спас, листя на деревах пожовкло - погода незабаром зміниться і сильно похолодає.
До 19 серпня, необхідно зібрати весь урожай зернових, інакше перший дощ все погубить.
Хто займається шиттям на свято, потім буде лити сльози все життя.
Багато шпаків на деревах - до суворого січня.
   Абсолютно не втратили своєї актуальності, народні прикмети і до 2018 року. Вони пройшли через століття і перевірені не одним поколінням. Яблучний спас, нагадує про велику силу природи і її неоціненні дари. Велике свято, дійсно перетворює людей, роблячи їх добрішими і зароджуючи в їхніх серцях любов до всього живого.


вівторок, 14 серпня 2018 р.

Медовий Спас прийшов до нас


    Пречисте свято Медового Спаса і Маковія з запашними пиріжками і медовою вощиною ступає на поріг. Нехай Господня благодать цього гарного православного свята принесе добро, любов і щирість у кожну родину. Нехай маковими зернами у домівках проростає достаток і Янгол білокрилий Прощення торкнеться пір’ячком Божої любові кожного серця. Хай буде благодатним для вас Щедрий Медовий Спас і Маковій!

понеділок, 13 серпня 2018 р.

14 серпня – свято Маковія або медово-маковий Спас

   У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді».
   Сьогодні досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела.
    За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.
   Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство.
   Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.
   Від Маковія починається Успенський піст. Він так само суворий, як i Великий (триватиме до 28 серпня – свята Успiння).
   Другий Спас, або Яблучний, припадає на 19 серпня. Третій Спас найчастіше називають Післяуспінням або Хлібним Спасом і пов’язують його у народі із закінченням літа – свято припадає на 29 серпня.

середа, 8 серпня 2018 р.

8 сепрня - Міжнародний День альпініста

     Свято Міжнародний день альпініста святкується в першій декаді серпня. Виникло на початку 2000 років. Присвячене першому вдалому сходженню на пік гірської вершини Монблан швейцарськими альпіністами Жаком Бальма і Мішелем-Габріелем Паккардом в 1786 році.
     Ландшафт нашої планети несе в собі дивовижне поєднання найрізноманітніших рельєфних «рішень», серед яких майже чверть усієї земної поверхні припадає на гори. Краса і велич усього життя на землі особливо відчувається саме в таких місцях. Перебуваючи на вершині, подолавши нелегкий маршрут на шляху до її досягнення, можна цілком ясно відчути це. Сходження на вершину гори є справжнім випробуванням і може бути під силу далеко не кожній людині.
Із самих незапам’ятних часів, долаючи себе, людина прагнула стати ближче до неба. Саме на вершинах пагорбів і гір вона шукала прямого спілкування зі своїм Творцем і отримувала великі одкровення. Вершина дуже часто приваблювала людину, і може бути тому, щоб показати людині її справжню цінність. Цінність для світу, для життя, без суєти і помилкової гордині.
     Сучасний альпінізм - це і вид спорту, і робота, і вид активного відпочинку. Сходження на вершину гори, як і спуск з неї, подолання перешкод і небезпек як і раніше вимагають від людини високої самовіддачі. Ціна помилки, яка може стати не поправною, вельми висока і все ж людина не звикла відступати, як не відступили у свій час Жак Бальма і Мішель-Габріель Паккард, завдяки яким 8-го серпня 1786-го року у 18:23 вперше в світі був досягнутий пік гірської вершини Монблан, висота якого досягає 4810 метрів над рівнем моря. Саме цей День, в середовищі професіоналів і любителів даного виду діяльності та спорту, за даними проекту DilovaMova.com і прийнято вважати Міжнародним днем альпінізму.
   У Міжнародний день альпінізму ми з радістю приєднуємося до привітань на адресу всіх професіоналів і любителів цього складного заняття! 
   Бажаємо Вам мудрості і розсудливості, зважених рішень і нових вершин!

8 серпня - Всесвітній день кішки


     Свято Всесвітній День кішки відзначається в першій декаді серпня. Засновником виступає Міжнародний фонд захисту тварин.
     Кішки сплять 16 годин на день і здатні бачити повноцінні сни, а коли не сплять, доглядають за собою 30% часу. 95% власників кішок визнають, що розмовляють з кішками.
     Ці милі, по більшості пухнасті і ласкаві тварини, давно і по праву заслужили у людей повагу й любов. На сьогоднішній день, за даними проекту DilovaMova.com, налічується близько 256-ти порід домашніх кішок, кожна з яких володіє своєрідним набором достоїнств і якостей, що дозволяють їй залучати до себе все більше і більше уваги з боку численних любителів і заводчиків цих прекрасних створінь.
     Кішка супроводжує людину на землі напевно від самого початку історії людської цивілізації. Вона може бути вимоглива до себе і до оточуючих, навіть десь нав’язлива, проте завжди дотримується якихось, притаманних тільки їй одній, власних правил поведінки, які і досі дивують нас день у день. 
     Скільки книжок написано про цих тварин? Скільки розповідей було екранізовано? Але ні одне оповідання, жоден фільм не може повною мірою передати унікальний характер, який склався у цієї тварини поряд з його коханою людиною. 
     Так-так - кішки люблять людей. А як можна було б ще пояснити той факт, що вони нас досі не покинули? Їх любов ревна, вона сповнена турботи і тривоги, ніжності і глибокого небайдужості. Вони терплячі і уважні, іноді егоїстичні, але це тільки через нестачу уваги з нашого боку. Їм дуже часто немає справи до того, що робиться за межами їх місця проживання, але вони досконально знають той маленький світ, де їм випала честь проживати.
     У цей День ми вітаємо всіх любителів кішок! Бажаємо їм, щоб їхні вихованці завжди були здорові і щасливі, ситі й доглянуті! 
        Зі святом Вас!